Макрування


Чи  вивчаєте ви етикетку перед покупкою товару?

Споживання продукції, перш за все, передбачає свободу вибору товару кращого за якістю на основі доступу до повної інформації про нього, яка повинна бути надана споживачеві виробником або продавцем. Тому важливе значення для споживача має маркування товару, яке є свого роду паспортом продукту. Таким чином виробник вказує всю необхідну інформацію про товар: дату виготовлення, термін придатності, харчову та енергетичну цінність, умови зберігання і так далі.

При цьому головним завданням у маркуванні товару – є належне інформування споживача, шляхом розміщення всієї необхідної інформації на виробі, упаковці, а також у супровідній документації.

По суті, споживач є головною особою, в інтересах якої застосовується маркування товарів, але разом з тим він же є і найбільш необізнаним у цьому питанні. До чинного законодавства України внесено багато змін, завдяки яким маркування вітчизняної, а також імпортної продукції повинно стати більш зрозумілим для споживача.

МАРКУВАННЯ — це комплекс написів, умовних позначень та зображень, які нанесені на упаковування і (або) товар, а також інші допоміжні засоби, які призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей, доведення інформації до споживача про виготовлювачів (виконавців), кількісні і якісні характеристики товару.

Залежно від місця нанесення розрізняють маркування виробниче й торговельне.

  • Виробниче маркування – текст, умовні позначення або малюнок, нанесені виготовлювачем (виконавцем) на товар і (або) упаковування та (або) інші носії інформації.
  • Торговельне маркування – текст, умовні позначення або малюнок, нанесені продавцем на товарні або касові чеки, пакування і (або) товар.

Загальні вимоги до маркування тієї чи іншої продукції регламентуються Законом України «Про захист прав споживачів» та включають найважливіші з них, які звичайно називаються вимогами «трьох Д»: достовірність, доступність та достатність. Більш конкретно та чітко це визначили, прийняті нещодавно Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та технічні регламенти. Тобто, якщо вміст товару не відповідає маркуванню, означає, що продавець або виробник неправильно поінформував про куплений товар, і споживач має право на відповідне відшкодування. Крім того, існують нормативні документи, що встановлюють вимоги до екологічного маркування виробів, штриховому кодуванню.

Маркування повинно бути:

  • доступним, достовірним та своєчасним, та не вводити в оману споживача;
  • нанесено з використанням написів, знаків, символів, контрастних фону, на який нанесене маркування;
  • нанесено у спосіб, що гарантує схоронність протягом усього строку придатності.
  • достатнім для забезпечення безпечного поводження з товаром.

Маркування продовольчих товарів повинна містити наступну інформацію:

  • найменування продукту і його вид, сорт, марку;
  • найменування країни-виробника та його адресу;
  • масу нетто або об’єм продукту;
  • склад — найменування основних інгредієнтів, що входять до складу продукту, включаючи харчові добавки;
  • харчову цінність (калорійність, кількість білків, жирів і вуглеводів, а також наявність вітамінів);
  • умови зберігання;
  • термін придатності,
  • дату виготовлення;
  • спосіб приготування напівфабрикатів і продуктів, призначених для дитячого харчування;
  • рекомендації по використанню (для біологічно активних харчових добавок);
  • позначення нормативно-технічного документа, на підставі якого вироблено товар;

У маркуванні вітчизняних та імпортних харчових продуктів забороняється наводити інформацію про їх лікувальні властивості без дозволу міністерства охорони здоров’я України.

Забороняється реалізація, вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України, що містить в доступній для сприймання споживачем формі інформацію

 Маркування непродовольчих товарів повинна містити наступну інформацію:

  • назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
  • найменування та місцезнаходження виробника;
  • найменування та місцезнаходження імпортера;
  • дату виготовлення;
  • серійний номер;
  • строк придатності (строк служби) товару;
  • дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об’єм тощо), умови використання;
  • правила та умови ефективного і безпечного використання;
  • гарантійні зобов’язання виробника
  • позначення нормативно-технічного документа, на підставі якого вироблено товар (для ві);
  • інформація про підтвердження відповідності

Також, не менш важливим у маркуванні продукції є нанесення на товар національного знака відповідності продукції після отримання виробником відповідного документа – декларації про відповідність або сертифіката відповідності УкрСЕПРО.

Великі європейські та азіатські виробники часто відмовляється від самостійного нанесення даних і здійснювати цей процес припадає імпортеру. Помилки у маркуванні, в свою чергу, тягнуть за собою від накладання штрафних санкцій контролюючими органами до заборони надання продукції на ринку (введення в обіг або її розповсюдження), що призводить до великих фінансових втрат компанії.

На жаль, рівень поінформованості вітчизняного споживача щодо якісного складу та властивостей продукції відрізняється від європейського рівня. Тому, в умовах євроінтеграції, Державою ведеться постійна робота з поступової гармонізації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Обізнаного споживача важче ввести в оману !